Директор підприємства «Крамагросвіт»: «З теперішніми закупівельними цінами на зерно, хліб в магазинах має бути удвічі дешевшим»

Навіть у мирний час з таким врожаєм ранніх зернових керівнику ТОВ «Крамагросвіт» можна було виходити на районну трибуну з гордо піднятою головою: озима пшениця — 48, 4 центнерів з гектара, ячмінь — 45 ц/га.

Загальний підсумок цьогорічних жнив: засіки сільгосппідприємства поповнилися 4040 тоннами зерна.

Могли зібрати більше, якби усі засіяні гектари використовувалися за своїм прямим призначенням.

Торішньою осінню посіяли 352 га озимої пшениці. А от урожай збирали з 297 гектарів. Решта посівів — 55 гектарів — залишилися під фортифікаційними спорудами.

Повесні на 578 га посіяли ярий ячмінь. Зібрали 2601 тонну.

Ранні зернові — лише частина рослинництва ТОВ «Крамагросвіт».

На полях сільгосппідприємства дозрівають 1160 га соняшника. Він росте, нормально розвивається.

Також посіяли 333 га кукурудзи. З них — 130 га на силос, 203 га — на зерно.

Ще 110 га земель сільськогосподарського призначення «працюють» під багаторічними травами. Господарство вирощує люцерну на сіно і сінаж для потреб тваринницької галузі ТОВ «Крамагросвіт».

Цінова політика банкрутства

— Ранні зернові зібрали. А як з реалізацією? , — запитую у Сергія Курінного.

— Дуже погано, — бідкається Сергій Іванович. — У розпал жнив закупівельні ціни на зерно різко пішли вниз. Наприклад, два дні тому я розмовляв з представником приватного підприємства «Віктор і К» (торгова марка «Королівський смак»), яке раніше платило за зерно гарні гроші (наш ячмінь закуповували на крупи). Вони дають нам ціну — 5200 за тонну ячменю. Але там, у Полтаві. Аби доставити зерно у Полтаву, треба витратити на логістику 2000 гривень за тонну. Виходить, що нам залишаться 3200 гривень за тонну. Але після того ціна ще упала (я орієнтуюся по іншим покупцям) десь на 25 відсотків. Це катастрофа для нас! Ми купували селітру по 33 тис грн. за тонну, карбамідно-аміачну суміш — по 31 тисячі гривень. На дизпаливо зараз якісь не реальні ціни — 95 тисяч гривень за тонну! Якщо закупівельні ціни на зерно ще трохи знизяться, то ми підійдемо до того, що виникне питання: а навіщо ми те зерно взагалі сіяли?

Виходить так, що ми платимо зарплату людям, бронюємо їх (для бронювання офіційна зарплата має бути не менше 21 620 гривень). А потім продаємо урожай за копійки.

Комбайнерам придбали детектори дронів

— Може, є сенс трохи притримати зерно? Раптом далі закупівельні ціни підуть вгору?

— Притримати — це, може, було б добре. Тільки є інша проблема: ворог розбиває зернові склади. У двадцять другому році критий тік і насіннєвий склад підприємства були розбиті. Ми відремонтували їх. А в цьому році знову прилетіли туди шахеди. В результаті стіна складу вивалилася, дахи побиті. Знову довелося ремонтувати.

Отож, частина зерна поки що лежить на току. Щоб перевезти його на якийсь більш-менш безпечний елеватор, треба витратити тисячу п’ятдесят гривень на кожну тонну (це щоб вивезти зерно, скажімо, в Лозову). А зберігати його на місці… Теж високий ризик. З кожним тижнем наші дороги стають все більш небезпечними: над дорогами регулярно літають FPV-дрони. На днях телефонує мені знайомий, каже: на дорозі на Лозову горить КАМАЗ, поряд зерно розсипане. А в мене одразу думка: хоч не наш? Цього разу пронесло: під удар ворога попав КАМАЗ не нашого підприємства.

Звісно, можна притримати зерно у себе. Але чи зможемо його потім вивезти? От в чому питання.

— Ціни на зерно пішли вниз через блокування росіянами експортних маршрутів у Чорному морі?

— Напевне, що так. Але є й інші причини. Одна з них — корупція. Судіть самі: вартість зерна на світових ринках не зменшується. А ми — ті, хто вирощує хліб, працюємо на грані банкрутства. Значить, існують чиїсь приватні кишені, в яких осідають мільйони. Звісно, не тільки гривень.

Як будемо далі працювати, сіяти — ще не знаю. Ми, звісно, насіннєвий матеріал вже заготували. Але щоби восени покласти зерно в землю, треба бути великим оптимістом.

Хлібороби працюють у дуже складних умовах. Над нашими головами регулярно літають реактивні ударні дрони, Ланцети. А люди все-одно в полі працюють.

Аби знизити ризик уражень з повітря, купили своїм працівникам детектори дронів «Чуйка». Ми тепер змушені постійно контролювати небо: дивимося — що там летить? Ховаємося по лісосмугах, коли щось підлітає, щоб нікого не вбило. Слава Богу, поки що ніхто не постраждав.

— Напевне, ви вже прогнозуєте, якою може бути вартість хліба. З одного боку, низькі закупівельні ціни на пшеницю та ячмінь. З іншого — шалена вартість пального. Що скажете?

— Враховуючи, що зерно у нас купують за безцінь, вартість хліба має бути мінімум вдвічі нижчою. Але знаю, що ніякого здешевлення не буде.

Коли матеріал готувався до друку, стало відомо, що уряд України планує надати екстрену допомогу аграріям, які несуть значні фінансові втрати через терор росіян у Чорному морі. Йдеться, зокрема, про внесення змін до програми «5-7-9». Завдяки цим змінам, аграрії зможуть залучати пільгові кредити для поповнення обігових коштів. Загальний обсяг кредитних можливостей — 80 мільярдів гривень.