- Категория
- Статьи
- Дата публикации
Памятник Артему в Святогорске: сносить или оставить?
…В апреле 2017 года по периметру смотровой площадки на Лысой горе в Святогорске, где расположен памятник Артему, появилось ограждение с надписью ««ОСТОРОЖНО! Памятник в аварийном состоянии. Проход запрещён».
Тогда многим показалось, что это и есть старт по демонтажу «Артема». Мол, истинная причина «аварийности памятника» – шагающий по стране процесс декоммунизации.
Но уже в 2018 году Донецкая облгосадминистрация выделила деньги на реставрацию памятника – его «подлатали» и побелили.
А летом 2019 года на Лысой горе провели масштабную реконструкцию «Мемориального комплекса II Мировой войны».
В то время казалось, что вопрос о демонтаже памятника Артему в Святогорске уже снят с повестки дня.
… Полномасштабное вторжение России в Украину вновь актуализировало вопрос о судьбе «Артема» в Святогорске.
Так, сегодня в местном чате «Святогірськ на долоні» местные активисты инициировали опрос среди жителей Святогорска об их отношении к памятнику. Среди предложенных вариантов для голосования есть всего два:
Артема нужно уничтожить, как символ тоталитаризма и пролетариата;
Артема нужно сохранить, как визитку Святогорска, достопримечательность истории и архитектуры.
Разумеется, сторонники есть у каждого из вариантов ответов.
Интернет-издание «Карачун» обратило внимание на мнение исполняющей обязанности директора государственного историко-архитектурного заповедника в Святогорске Ярославы Дедовой.
Ниже публикуем её мнение и аргументы (дословно):
- Доброго дня, шановне товариство святогірців! Прочитала ваші "за" і "проти" відносно пам'ятника Артема.
Вирішила написати кілька слів з цього приводу.
Особисто я проголосувала за збереження пам'ятника.
1. Цей пам'ятник входить до складу державного історико-архітектурного заповідника у м. Святогірську, створеного урядом України у 1980 році і охороняється державою згідно з Законом України "Про охорону культурної спадщини».
2. Ця пам'ятка монументального мистецтва національного значення внесена до Державного реєстру культурної спадщини України, як цінний в художньому плані пам'ятник. Декомунізації не підлягає.
3. Автор пам'ятника – видатний український скульптор, кінорежисер, драматург, сценарист Іван Петрович Кавалерідзе, який зробив великий внесок у розвиток української культури. Його творчий доробок і як скульптора, і як кінорежисера, драматурга і просто видатного митця визнаний не лише в Європі, а й у всьому світі.
4. Під час відзначення 100-річного ювілею від дня народження митця у Європі, ЮНЕСКО назвала Івана Кавалерідзе "українським Мікеланджело". А таке порівняння українського митця багатого варте.
Своєю творчістю художник прославив Україну далеко за її межами.
5. Отож сприймаймо пам'ятник, як мистецький твір видатного українського скульптора Івана Петровича Кавалерідзе.
6. Щодо особи Артема – Федора Андрійовича Сергєєва. Так, це був радянський партійний діяч.
Але він ще й був, можливо не всі знають, першим губернатором Донецької губернії, створеної за його ж ініціативи у 1919 році. І перших чотири місяці очолив роботу губвиконкому. Саме тоді нинішній Святогірськ, Слов'янськ, Краматорськ відійшли від Харківської до Донецької губернії.
І, врешті решт, дійсно, пам'ятник роботи Івана Кавалерідзе є однією з домінант архітектурного і природного ландшафту Святогір'я. І мають рацію ті, хто вказує на те, що пам'ятник є візитівкою міста. Я б додала – візитівкою Донеччини.
З повагою до всіх прихильників (яких немає потреби переконувати) і противників святогірської пам'ятки (яким би побажала розібратися в питанні детальніше, а не огульно змітати все на своєму шляху, як свого часу вчиняли більшовики – боролися з українською культурою)
В.о.директора державного історико-архітектурного заповідника у м. Святогірську
Ярослава ДЄДОВА