Як під час війни зберегти своє фізичне та психічне здоров’я

Вони бігають заради фізичного здоров’я, задоволення, психологічного розвантаження. Саме така мотивація — отримувати від занять бігом фізичну і моральну насолоду, знімати стрес — спонукає багатьох жителів прифронтових територій Донеччини одягати кросівки і виходити на щоденні пробіжки.

Результати віртуальних змагань (але реальних пробіжок) спортсмени затим фіксують у групі «Біговий клуб Донеччина», створеної у Телеграм. Серед учасників бігового клубу — чоловіки і жінки, молодь і люди старшого віку, жителі прифронтових міст та сіл Донеччини, а також донеччани, що евакуювалися до більш безпечних регіонів України.

До речі, подібні віртуальні бігові клуби існують майже у кожному регіоні України.

Принцип їх роботи однаковий для всіх учасників і учасниць: спортсмени пробігають ту дистанцію, яку в змозі подолати, бігають коли хочуть і скільки хочуть. Але після кожної пробіжки обов’язково фіксують показники за допомогою встановленої у смартфоні комп’терної програми. Затим скидають показники (кілометраж, швидкість бігу) у Телеграм.

У такий спосіб щотижня (щомісяця) визначається загальний рейтинг бігових клубів України, а також — рейтинги бігунів всередині регіонального (свого) клубу. Рейтинги — ще один стимул для регулярних пробіжок.

Про своє хобі та переваги регулярних занять бігом, журналісту Карачуна розповідає один з активних членів бігового клубу «Донеччина» Андрій Скарженюк (місто Мирноград):

— Бігаю і по стадіону, і на природі. Але по стадіону бігати нуднувато — монотонний біг не приваблює. А от природа заспокоює, — розповідає Андрій Скарженюк. — Періодичність пробіжок — через день. Дистанція — десять кілометрів. Середня швидкість — п’ять з половиною-шість хвилин на кілометр. Моя максимальна дистанція у цьому році — 17 кілометрів.

Андрій з дитинства захоплювався спортом. Футбол, бокс, легка атлетика… Юнака приваблювали різні види спорту. Тому не дивно, що коли прийшов час здобувати вищу освіту, вагань не було: поступив на факультет фізичного виховання Донбаського державного педагогічного університету.

Будучі студентом, Андрій зрозумів просту істину: зайняття бігом корисне для будь-якого виду спорту, адже біг не тільки гармонійно розвиває атлета, а й загартовує його тіло і дух, підвищує витривалість організму.

Поступово тривалі пробіжки стали повсякденною звичкою і справжнім захопленням Андрія.

У рідному Мирнограді Андрій Скарженюк успішно поєднував адміністративну роботу зі спортом: працював керівником комунального закладу «Спорт для всіх». Коли почав підростати син, поступово залучав малюка до занять фізичною культурою.

— Фізкультура і спорт — запорука фізичного і ментального здоров’я нації, — переконаний Андрій Скарженюк. — Тому важливо, аби наші діти змалку долучалися до занять спортом, а не сиділи нескінченно в телефонах.

Коли фронт почав наближатися до Мирнограда, Андрій виїхав з родиною до міста Царичанка Дніпропетровської області. Доки родина влаштовувалася на новому місці, зайняття бігом було поставлено «на паузу»: голова сім’ї вирішував купу побутових проблем, отож було не до бігу. Але щойно з’явилася можливість відновити регулярні пробіжки, Андрій знову почав «намотувати кілометри». Як і раніше, членство у віртуальному біговому клубі «Донеччина» додавало Андрію мотивації за будь-якої погоди взувати кросівки і виходити на пробіжку.

Віртуальні змагання забезпечують реальну мотивацію

З огляду на віртуальність, членство в біговому клубі «Донеччина» умовне: ні тобі членських внесків, ні жорстких умов. Якщо є бажання бігати — одягай спортивний костюм, кросівки і — вперед! Тільки не забудь після фінішу скинути в групу результати пробіжки. Якщо немає бажання вийти на пробіжку, або можливості — відпочивай.

Але попри всю демократичність процесу, ніхто не зловживає, не приписує собі кілометри, не маніпулює хвилинами/секундами. Пояснення просте: у цьому немає жодного сенсу. Мовляв, ми ж бігаємо для себе, а не заради рейтингу. А себе, як відомо, не обдуриш.

Хоча, звісно, всі учасники клубу уважно слідкують за рейтингами одноклубників та всередині клубів. Таким чином, віртуальні клуби забезпечують реальну мотивацію бігати на результат.

Учасники бігового клубу «Донеччина» також з задоволенням беруть участь у різних спортивно-патріотичних заходах.

Приміром, цього року брали активну участь у щорічному біговому челенджі «Миля Сафронова», присвяченого пам’яті відомого донеччанина, спортсмена та воїна Михайла Сафронова, який загинув на фронті. Біговий челендж тривав з 1 по 7 листопада. Цього року у ньому взяли участь понад 40 бігунів, які мали подолати символічну дистанцію — одну милю (1609 м). Ну, і, звісно, затим ділилися спортивним результатом у соціальних мережах та групі «Біговий клуб „Донеччина“.

Фото з особистого архіву Андрія Скарженюка

Стаття підготовлена за фінансової підтримки Шведської асоціації медіавидавців Tidningsutgivarna для українських прифронтових медіа в межах ініціативи Національної спілки журналістів України «Frontline Press». This issue of the newspaper has been produced with financial support from the Swedish Media Publishers’ Association Tidningsutgivarna for Ukrainian frontline media as part ofthe National Union of Journalists of Ukraine’s ‘Frontline Press’ initiative.»